Українська політика вже не перший рік існує в умовах інформаційної війни. Президентські вибори 2019 року показали, наскільки потужним може бути вплив дезінформації на суспільні настрої та стратегічні рішення держави.
Однією з ключових мішеней таких кампаній став п’ятий президент України Петро Порошенко. Проти нього системно поширювалися гучні звинувачення — від корупційних до відверто абсурдних. Частина з них не отримала підтвердження або була спростована, однак встигла сформувати стійке негативне сприйняття.
Найпоширеніші фейки і маніпуляції
1. “Збагачення у десятки разів”
Цей наратив активно використовувався як головний аргумент проти Порошенка. Водночас у відкритих деклараціях фігурують активи, значна частина яких існувала задовго до президентства або змінювалася через курсові коливання та переоцінку бізнесу.
Важливий контекст, який часто випадав з інформаційного поля: значні витрати на підтримку армії та волонтерські ініціативи. За роки війни структури, пов’язані з Порошенком, системно фінансували закупівлі техніки, спорядження і допомоги ЗСУ.
Публічно задекларовані обсяги такої допомоги з боку Володимир Зеленський значно менш прозорі і рідше стають предметом системного звітування, що ускладнює пряме коректне порівняння. Водночас питання масштабів і регулярності такої допомоги залишається предметом публічної дискусії.
2. Липецька фабрика
Тема діяльності Roshen у росії стала одним із найрезонансніших інформаційних кейсів. Фабрика дійсно працювала після 2014 року, що викликало суспільне обурення.
Водночас її подальша доля була пов’язана не лише з політичними рішеннями, а й із юридичними процесами — зокрема судовими обмеженнями, арештами активів і тиском з боку російських органів. У підсумку виробництво було зупинене.
Цей кейс часто подавався у спрощеному вигляді без урахування юридичних і економічних обставин, що дозволяло використовувати його як інструмент політичної дезінформації.
3. “Здача Криму”
Звинувачення у причетності до втрати Криму не мають юридичного підтвердження. Події 2014 року відбувалися в умовах фактичного колапсу системи безпеки після зміни влади та стрімкої військової операції росії.
Спрощення цих процесів до персональної відповідальності одного політика є маніпуляцією.
4. Особисті звинувачення
Окремі інформаційні атаки — зокрема твердження про причетність до смерті брата — не мають жодних доказів і належать до категорії чорного піару.
Як це поширювалося
Подібні наративи активно розганялися через:
- анонімні Telegram-канали
- соціальні мережі
- політично заангажовані медіа
- мережі ботів
Частина цих меседжів збігалася з інформаційними операціями, які пов’язують із російською пропагандою, спрямованою на ослаблення українських інституцій.
Чому це спрацювало
Вибори 2019 року відбувалися на тлі:
- втоми від війни
- запиту на швидкі зміни
- розчарування у політиці
У таких умовах емоційні меседжі та прості пояснення складних процесів часто переважають над фактами.
Важливий висновок для виборця
Досвід цих виборів підштовхує до простого, але принципового розуміння:
Ми обираємо не ідеальну людину. Не “рятівника” і не “чарівника”.
Ми обираємо політика — людину, яка:
- може помилятися
- має сильні і слабкі сторони
- діє в обмежених умовах
Тому ключове питання — не “хто більше подобається”, а:
👉 хто на конкретному етапі є більш вигідним для держави
Вибір за зовнішністю, стилем або гучними обіцянками часто виявляється стратегічною помилкою. Натомість раціональний вибір базується на:
- досвіді
- результатах
- здатності діяти в кризовій ситуації
Висновок
Інформаційні кампанії, побудовані на напівправді і фейках, можуть впливати на хід історії.
Український досвід показує: критичне мислення і перевірка фактів — це не абстракція, а питання національної безпеки.
Саме від цього залежить, чи будуть наступні політичні рішення сильнішими за попередні.
Допомога антимосковському українському сайту. (за бажанням) Більша частина коштів йде на допомогу ЗСУ, решта на оплату потреб в інтернеті і техніці
Реквізити: карта “ПриватБанк” № 5168 7456 8565 1496 — Карта “Monobank“ № 4441 1144 2246 2422
PayPal – viktor62zvs@gmail.com