23 листопада 1708 року за наказом московитського царя петра I у церкві Святої Трійці в Глухові митрополит київський Йоасаф Кроковський проголосив анафему українському гетьману Івану Мазепі, котрий підтримав Швецію у війні проти московії.
Анафема на гетьмана Івана Мазепу не мала успіху. Прокляття на Мазепу припинило існування тоді, коли російська великодержавна імперська влада досягла свого – автономістичні прагнення козацької української старшини було придушено, Запорізьку Січ розгромлено і Україну остаточно зроблено колоніальним придатком Російської імперії. 1801 року чин Православ’я був суттєво скорочений. У ньому перераховувалися самі тільки єресі, без нагадування імен єретиків.
Зараз відбувається двадцять друга російсько-українська війна
Проте, з імен “державних злочинців” залишалися тільки два: “Григория Отрепьева” та “Ивана Мазепы”. У пізніших редакціях чинів Православ’я Московському 1850 року і Санкт-Петербурзькому 1869 року за рішенням Синоду ці імена також були опущені. Українського гетьмана Івана Мазепу перестали проклинати. Замість імен в чині з’явилася загальна фраза “о дерзающих на бунт” проти “православных государей”. Згодом Російська Церква стала уникати конкретизації, узагальнюючи все до догматичної й дисциплінарної омани, а також до державного злочину.
