Феномен гаремів та наявності кількох дружин існує в історії Ірану з давніх часів. У книзі «Життя чоловіків» «Плутарха» також йдеться про гарем «Ардашира II Ахеменідів». «Геродот» багато і в хорошому сенсі згадує красивих і хоробрих іранських жінок. У стародавній історії розповідається багато історій про боротьбу та змагання жінок у гаремах епохи Ахеменідів.
Хтось хоче мати такий гарем? Або може хтось може уявити які там мають бути тещі???
Насер ад-Дін Шах Каджар (перс. ناصرالدین شاه قاجار; 16 липня 1831 – 1 травня 1896) – четвертий шах Ірану з династії Каджарів, правив з 17 вересня 1848 до самої смерті. 47-річне правління це найдовше у новій історії та третє за тривалістю у всій тритисячолітній історії Ірану.
Будучи ще юним, у 13 років він вперше познайомився з фотографією і так був захоплений процесом, що, ставши монархом, у 1858 запросив до Тегерана французького фотографа Франсіса Карліана, щоб створити у своєму палаці першу офіційну фотостудію. Наприкінці 1870-х років російський фотограф Антон Севрюгін відкрив у Тегерані фотоательє на паях зі своїми братами. Після цього Севрюгін став придворним фотографом Насер ед-Дін Шаха, створив справжній фотолітопис Ірану з 1870 до 1930 року і за свої заслуги навіть отримав звання хана.
У палацах Севрюгін та інші фотографи могли знімати самого шаха, його родичів чоловічої статі, придворних та слуг.
Для правителя-мусульманина він був непогано освічений, вів досить сибаритський спосіб життя і відчував на собі сильний вплив Європи, що призвело до зростання невдоволення навіть серед наближених, а потім і смерті шаха.
Насер ед-Дін Шах витрачав великі кошти на утримання палаців та закордонні поїздки, які він намагався здійснювати щорічно, на відміну від своїх попередників (він був першим іранським правителем, який відвідав Європу).
У 1873 році він побував у Парижі, а потім на запрошення Олександра II відвідав Санкт-Петербург.
(шалітех – shaliteh) поверх квітчастих штанців, жилетки, білі або чорні шкарпетки і атласні туфлі.
Така легенда появи коротких пишних спідниць у мусульманському гаремі.))
З шаського гарему мода на шалітех примудрилася вибратися на волю, і в деяких будинках жінки теж одягали короткі спідниці, а в ательє Севрюгіна знімалися навіть із непокритою головою.
Насер ед-Дін Шах зберігав фотографії у обтягнутих атласом альбомах у своєму палаці Голестан (нині музей). Це унікальні та екстраординарні зібрання, які зберігаються в куленепробивній та стійкій до землетрусів кімнаті палацу, налічують близько 50 тисяч одиниць, до яких мають доступ лише дослідники та іноді журналісти. Близько 50 робіт поганої якості експонуються на першому поверсі музею. Роботам Севрюгіна пощастило більше – вони перебувають у різних зібраннях і доступніші. Екстраординарність фотографій полягає в тому, що в середині XIX століття за законами шиїтів вважалося недозволеним фотографувати особи людей (тим більше жінок), і можливо це було лише тому, що закон порушувала наймогутніша в країні людина – шах, і мусульманські священики не могли йому протистояти.
За знімками дружин Насер ед-Дін Шаха можна судити і про смаки монарха – його дружини були пухкими, з густими бровами, що зрослися, і часто з дуже помітними темними вусиками. На деяких фотографіях вони красувалися з оголеними животами у складках жиру, що показує, що вони не страждали від голоду та вели малорухливий спосіб життя.
У зборах Голестану є навіть фотографії оголених жінок (!), які надійно зачинені в кабінеті з 1979 р., коли в Ірані відбулася Ісламська революція.
Незрівнянна Ансіодолла, найулюбленіша з 90 дружин шаха:
HAREM IN IRAN (1) حرمسرا در ایران بخش اول
تاريخ ناگفته‌ي حرمسراهاي ايراني
زن، کنيز، و حرمسرا در ذهنيت مردان
تهیه کننده فایل صوتی پریدخت سایت سایه روشن کلام
گوینده پریدخت
www.kalam.se
بخش اول
پديده‌ي حرمسرا و داشتن زنان متعدد، از ديرباز در تاريخ ايران وجود داشته‌است. در کتاب «حيات مردان» از «پلوتارک» در مورد حرمسراي «اردشير دوم هخامنشي» نيز سخن به ميان آمده‌است. «هردوت» از زنان زيبا و دلير ايراني، بسيار و به نيکي ياد مي‌کند. در تاريخ باستان، داستان‌هاي فراواني از مبارزات و رقابت‌هاي زنانه‌ي درون حرمسراهاي عصر هخامنشي نقل شده‌است