Якщо детально не вдаватися в подробиці радянської паспортної системи, то можна сказати, що для вільного пересування країною та вибору місця проживання, у кожного, хто проживав в срср був необхідний паспорт. Теж саме стосувалося і життя у великих містах.
Знаючи це цікавим є факт, що паспорт був далеко не у всіх, хто постійно проживав на території срср. Наприклад, селяни до певного часу його не мали.
Кроки до повної паспортизації радянського населення відбулися лише 28 серпня 1974 року, коли була затверджена постанова “Про заходи з подальшого удосконалення паспортної системи”. До цього паспорту та можливості вільно пересуватися всіма куточками країни селяни не мали.
Яка ж ситуація була до цієї постанови?
Ті, хто народився в селі, мали в обов’язковому порядку працювати до скону віків у колгоспі, без можливості на виїзд зі свого села та права розпоряджатися життям за своїм бажанням. Що було з тими, хто не хотів коритися здогадатися не важко.
