21 квітня 2019 року Володимир Зеленський отримав безпрецедентний кредит довіри — 73,22% голосів. Це була не просто перемога, а суспільний аванс на глибокі зміни: завершення війни, демонтаж корупційних схем, оновлення політики.
Минуло сім років. І дедалі більше українців ставлять запитання: що з цього було виконано?
Кадрові рішення: від обіцянок до звинувачень у кумівстві
Перед виборами Зеленський заявляв, що призначення у владі базуватимуться на професійності, а не особистих зв’язках. На практиці ж кадрова політика неодноразово ставала об’єктом критики.
Замість дипломатів Зеленського нас вкотре рятують політики Європи
Уже в перший рік каденції, за даними Комітету виборців України, десятки людей, пов’язаних із “Кварталом 95” або особистим оточенням президента, отримали державні посади. Це створило стійке враження, що замість системних змін країна отримала перерозподіл впливу між “своїми”.
Окремі кадрові рішення, зокрема в силовому блоці, викликали ще більше запитань — не лише щодо професійності, а й щодо наслідків для національної безпеки.
Війна: між героїзмом і питаннями до підготовки
Після початку повномасштабного вторгнення нацистської росії Зеленський отримав міжнародне визнання за те, що залишився в Києві та мобілізував підтримку союзників.
Однак це не знімає іншого питання — чи була країна достатньо підготовлена до війни.
У суспільстві й досі тривають дискусії щодо:
- стану оборонної інфраструктури перед вторгненням
- реакції на попередження західних партнерів
- політичних сигналів, які могли бути сприйняті як слабкість
Ці питання залишаються без чітких і переконливих відповідей.
Антикорупційні обіцянки: розрив між риторикою і практикою
Боротьба з корупцією була центральною темою кампанії Зеленського. Проте за роки його правління з’явилися нові гучні скандали, які стосуються вже представників його команди.
Окрему критику викликали:
- історії з можливими зловживаннями у держкомпаніях
- зв’язки окремих посадовців із бізнес-групами
- спроби впливу на антикорупційні органи
Будь-які кроки, що можуть виглядати як тиск на НАБУ чи САП, підривають довіру не лише всередині країни, а й серед міжнародних партнерів.
Концентрація влади і політичні конфлікти
Ще один напрям критики — посилення ролі Офісу президента у системі влади.
Опозиція та частина експертів заявляють про:
- зниження ролі парламенту
- концентрацію рішень у вузькому колі
- використання санкцій як політичного інструменту
Зокрема, резонанс викликали санкції проти Петра Порошенка, які стали предметом судових процесів і міжнародної уваги.
Підсумок
Зеленський прийшов до влади як антисистемний кандидат із обіцянкою змінити правила гри. Частину очікувань він не виправдав — і це визнають навіть його колишні прихильники.
Водночас війна суттєво змінила контекст його президентства і частково переформатувала оцінки.
Але головне питання залишається відкритим: чи використаний той унікальний шанс, який країна дала у 2019 році — чи він був втрачений.
Допомога антимосковському українському сайту. (за бажанням) Більша частина коштів йде на допомогу ЗСУ, решта на оплату потреб в інтернеті і техніці
Реквізити: карта “ПриватБанк” № 5168 7456 8565 1496 — Карта “Monobank“ № 4441 1144 2246 2422
PayPal – viktor62zvs@gmail.com