Почну з того випадку, коли влітку 2020 року Деркач разом з Дубинським опублікували передані їм Москвою плівки з розмовами Порошенка з Байденом і Порошенка з Путіним.
Тоді влада Зеленського не тільки не висувала ніяких претензій до цієї парочки, а навпаки – ОПУ та зелені депутати вирішили створити слідчу комісію у ВР з прицілом на дискредитацію Порошенка.
І тільки після того, як у вересні 2020 року США ввели санкції проти Деркача за втручання у вибори, а Дубинський почав відробляти гроші Коломойського (в американському бізнесі якому у порушення всіх місцевих законів допомагав Трамп), на Банковій відчули, що ось-ось прилетить від американців, і різко загальмували всі справи проти лідера ЄС.
А коли на початку 2021 року було введено санкції США проти Дубинського та Коломойського, зелені настільки злякались, що виключили першого з фракції “Слуга народу” та почали демонстративно робити вигляд, що дистанціюються від другого.
У серпні того ж року вони запровадили санкції проти Деркача, а вся його робота проти Байдена була представлена як робота на російські спецслужби.
Тобто, до втручання Вашингтону, Деркач з Дубинським були пай-хлопчиками, бо наїжджали на Порошенка, але як тільки на зелену владу нагримали з Вашингтону, її позиція змінилась на 180 градусів.
Потім Зеленському таки прилетіло конкретно від директора ЦРУ, який у 2022 року побував у Києві і розставив усі точки на “і” в цій справі. Тільки після цього ДБР і СБУ заворушились – були взяті під варту Коломойський, а тепер і Дубинський.
Хтось думає, що після перемоги у нас під боком будуть інші росіяни?
До чого це я? До того, що особливої заслуги наших спецслужб у викритті цих кремлівських агентів немає – все робилось по указці з Вашингтону. Я жодним чином не принижую роботу цих спецслужб у боротьбі з російським агресором, але те, що у нас в країні існує вибіркове політичне правосуддя – факт.
Тому, наприклад, вважаю неприпустимим продовження карної справи проти розвідника Червинського. Цим процесом влада свідомо знищує поняття “бойового імунитету”, який законодавчо закріплений в Україні з початком війни. Також вважаю неприпустимим знаходження на волі лейтенанта Баканова, який допустив розвал ввіреної йому структури і знаходження в ній цілої плеяди агентів с/с Росії.
Зараз у Вашингтоні вирішується доля України – надавати нам нову технологічну зброю та необхідні кошти чи ні. І повірте, ці питання вирішувалось набагато конструктивніше, якби не такі випадки, які є чудовим козирем в руках наших ворогів.