Я повернувся і побачив силует людини в капелюсі. Він підійшов до мене, і я побачив, що його обличчя було спотворене. Я закричав, але здалося, що ніхто не почув. Я побіг, але здавалося, що він завжди за мною. Потім я впав і знепритомнів. Коли я прийшов до тями, я був у темній кімнаті з безліччю дверей і я зрозумів, що ніколи не виберуся звідси…
Ми у соц.мережах
Останні публікації
-
-----------
- Світ знімає рожеві окуляри -----------
- Чітко і спокійно про ситуацію та шляхи її подолання -----------
- Європа більше не вагається -----------
- Іноземні розвідки побоюються ділитися даними з адміністрацією Трампа -----------
- Козак Іван Сірко -----------
- Труп москаля (кліп) -----------
- З вірою в Бога і ЗСУ – Валерій Залужний -----------
- Навіть Чемберлен у 1938-му не опускався так низько -----------
- А вступ України до НАТО? Та до чого тут НАТО? -----------
- Ми заходимо у вирішальний період нашої боротьби за демократичну Україну -----------
- Вночі Київ пережив одну з найбільших атак окупантів із початку повномасштабного вторгнення -----------
- Жертви голоду. Харків. 1933 рік -----------
- У США презентують законопроект про ленд-ліз для України -----------
- Переливання з пустого в порожнє -----------
- Польські фермери продовжують допомагати нацистській росії
