Уривок із книги “Голодна Україна” від 11.01.1934 року
У документі подаються 4 фото голодуючих у Бердянську, Херсоні та вірш Олександра Олеся.
…Слухайте, слухайте крик із безодні,
Нашу молитву гарячу…
Ви, що обідали й ситі сьогодні,
Киньте хоч шкуру собачу!
Землю укрили ми трупом холодним,
Чорна земля посиніла…
Хліба нам, хліба нам, хліба голодним,
Вашої крові і тіла!
Як? Ви не знали, що впала посуха?!
Як? Ви не чули нічого?!
Де ж ваше серце, і очі, і вуха,
Де ж у вас крихта людського?!
М’ясо ви! М’яса нам, м’яса нам вволю!
Падло давно ми поїли.
Гляньте! По нашому чорному полю
Всюди розриті могили.
О, порятуйте, бо ми рятувались,
Кору ми їли і глину,
Людської крові із ран напивались,
Мати варила дитину!
Землю укрили ми трупом холодним,
Згляньтесь, о згляньтесь на муки…
Хліба нам, хліба нам, хліба голодним!
Хліба нам, хліба, звірюки!…
